Otto Hamel

Отто Гамель, справжнє ім’я Отто Август Максиміліан Гамель, був відомим німецьким художником, який народився в Ерфурті 6 березня 1866 року і помер у Лорі-на-Майні 23 липня 1950 року. Його мистецька кар’єра характеризувалася вражаючим розвитком.

Гамель народився в сім’ї художника-декоратора в Ерфурті і рано виявив інтерес до живопису. Після закінчення школи він розпочав художню освіту в Королівській школі мистецтв Ерфурта, де навчався у відомих художників, таких як історичний живописець Едуард фон Хаген та Емануель Земпер. Пристрасть і талант до живопису привели його до Берліна, де він продовжив навчання у Макса Коха та Франца Скарбіна на стипендію від міста Ерфурт.

У 1888 році Отто Гамель отримав державну стипендію, яка дала йому можливість навчатися в Італії. Через рік він відкрив свою першу студію в Берліні і продовжив свій художній розвиток. Його подорожі та навчальні візити врешті-решт привели його до Парижа, де він познайомився з імпресіонізмом, який мав значний вплив на його творчість. Після повернення у 1890 році його призначили професором декоративного живопису у відомій Школі мистецтв і ремесел у Ганновері.

У похмуру епоху націонал-соціалізму Отто Гамель був членом Рейхскомісаріату образотворчих мистецтв. У цей час він брав участь у Великих німецьких художніх виставках у Мюнхені, виставивши загалом 13 своїх робіт, за винятком 1942 року. Його роботи привертали увагу і були придбані такими видатними особистостями, як Адольф Гітлер та провідні нацистські функціонери Герман Ессер, Рудольф Гесс і Йоахім фон Ріббентроп.

На честь його 75-річчя було організовано спеціальну виставку, щоб віддати належне його важливим роботам. Ця виставка була організована відомою галереєю Г. Менгеса в Ганновері та супроводжувалася інформативною публікацією, яка вражаюче задокументувала його мистецьку спадщину.