Otto Pippel

Отто Едуард Піппель народився 10 лютого 1878 року в Лодзі, Віслинський край, Російська імперія. Він був німецьким художником і одним з найважливіших пізніх імпресіоністів на півдні Німеччини.

Після вступу до Школи прикладного мистецтва у Страсбурзі в 1896 році, де він навчався у Антона Седера, він завершив своє навчання в Карлсруе у Фрідріха Фера та Юліуса Гуго Бергмана. Пізніше продовжив навчання у Готхарда Кюля в Дрезденській академії. Перебування в Парижі у 1908 році привело його до контакту з французькими імпресіоністами. У 1909 році він остаточно оселився в Планеґґу поблизу Мюнхена.

Піппель був членом «Luitpoldgruppe» і вперше представив свої роботи в Мюнхені в 1912 році. Між 1911 і 1931 роками він регулярно брав участь у виставках «Гласпаласт», представивши загалом 55 робіт. З 1917 року був членом Мюнхенського кооперативу художників.

Під час Першої світової війни служив перекладачем у таборі для військовополонених Лехфельд завдяки знанню російської та польської мов. Незважаючи на консервативне зображення природи, його роботи виставлялися і за часів нацизму. Він вступив до НСДАП у листопаді 1939 року.

Піппель помер 17 травня 1960 року в Планеґґу, де знаходиться його могила. Його велика творча спадщина складається переважно з пейзажів, натюрмортів та міських пейзажів. Для його робіт характерне імпасто, мерехтливе нанесення фарби, яке намагається передати світло і повітря на картині. Його стиль залишався в основному незмінним протягом багатьох років в імпресіоністичному сенсі, хоча іноді можна впізнати експресивні підходи.

Роботи Отто Едуарда Піппеля можна побачити, серед іншого, в Міській галереї у Ленбахгаузі та Міській галереї Розенгайма.